заляпотіти 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
Інфінітив | заляпоті́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | заляпоті́мо, заляпоті́м | |
2 особа | заляпоти́ | заляпоті́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | заляпочу́ | заляпотимо́, заляпоти́м |
2 особа | заляпоти́ш | заляпотите́ |
3 особа | заляпоти́ть | заляпотя́ть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | заляпоті́в | заляпоті́ли |
жін.р. | заляпоті́ла | |
сер.р. | заляпоті́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
заляпоті́вши |