ЗАЛЯ́КУВАТИ (викликати в кого-небудь почуття занепокоєння, тривоги, страху, повідомляючи щось, погрожуючи чимсь), СТРАХА́ТИ, СТРАШИ́ТИ, ЛЯКА́ТИ, ПОГРО́ЖУВАТИ, ЗАСТРА́ШУВАТИрозм. - Док.: заляка́ти, застраха́ти, застраши́ти. Накинувсябув [барон] чомусь тільки на Андрія Горленка, залякував його всякими карами, розстрілом навіть... (Є. Кротевич); Тюрмою [Кіндрат] страхав. Та, спасибі, ось Тимоха з мужиками заступились, випустили (А. Головко); Явдоха розібрала, що один [пан] усе лякав її каторжною роботою (О. Донченко); Непийвода більше за всіх лютував і погрожував послати на шибеницю всю варту, котра дала змогу єзуїтові отруїтися (Н. Рибак); Гордій Лобода! У шинелі солдата Стояв ти байдужий до смерті в ту мить, Коли куркулі тебе брали в лещата, Хотіли тебе застрашити й зломить (Л. Первомайський).