залютувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | залютува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | залюту́ймо | |
| 2 особа | залюту́й | залюту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | залюту́ю | залюту́ємо, залюту́єм |
| 2 особа | залюту́єш | залюту́єте |
| 3 особа | залюту́є | залюту́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | залютува́в | залютува́ли |
| жін.р. | залютува́ла | |
| сер.р. | залютува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| залютува́вши | ||