залюблятися 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив залюбля́тися, залюбля́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   залюбля́ймося, залюбля́ймось
2 особа залюбля́йся, залюбля́йсь залюбля́йтеся, залюбля́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа залюбля́тимуся, залюбля́тимусь залюбля́тимемося, залюбля́тимемось, залюбля́тимемся
2 особа залюбля́тимешся залюбля́тиметеся, залюбля́тиметесь
3 особа залюбля́тиметься залюбля́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа залюбля́юся, залюбля́юсь залюбля́ємося, залюбля́ємось, залюбля́ємся
2 особа залюбля́єшся залюбля́єтеся, залюбля́єтесь
3 особа залюбля́ється залюбля́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
залюбля́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. залюбля́вся, залюбля́всь залюбля́лися, залюбля́лись
жін. р. залюбля́лася, залюбля́лась
сер. р. залюбля́лося, залюбля́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
залюбля́вшись

Словник синонімів

ЗАКОХА́ТИСЯв кого і без додатка (пройнятися почуттям кохання, пристрастю до кого-небудь), УЛЮБИ́ТИСЯ[ВЛЮБИ́ТИСЯ]розм.,ЗАЛЮБИ́ТИСЯрозм.,ВКЛЕПА́ТИСЯ[УКЛЕПА́ТИСЯ]фам.,РОЗКОХА́ТИСЯ заст.,ПРИЛЮБИ́ТИСЯдіал.;ЗАХОПИ́ТИСЯким (звичайно про сильне, але нетривале почуття). - Недок.: зако́хуватися, улюбля́тися[влюбля́тися], залю́блюватися, залюбля́тися, розко́хуватися, прилюбля́тися, захо́плюватися. Закохався я в вас до нестями.. (П. Грабовський); - Я пам’ятаю, як у свою кріпачку.. так улюбився, що задумував женитись (Панас Мирний); Тікай, Грицю, Марусеньки, Бо в тебе влюбилась (Л. Боровиковський); Вона мала багато поклонників, але сама не залюблювалася ніколи (О. Кобилянська); - А правда, Христина Гордієнчишина таки славна?.. - Та вклепатися можна, - недбало додав Григорій (М. Стельмах); Бідолахи [паничі] розкохались, аж зовсім подуріли, з лиця спали.. Так вона [панночка] всім до душі прийшла (Марко Вовчок); Ольга не на жарт захопилась Іваном (П. Колесник). - Пор. 1. полюби́ти.