залюблюватися 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив залю́блюватися, залю́блюватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   залю́блюймося, залю́блюймось
2 особа залю́блюйся, залю́блюйсь залю́блюйтеся, залю́блюйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа залю́блюватимуся, залю́блюватимусь залю́блюватимемося, залю́блюватимемось, залю́блюватимемся
2 особа залю́блюватимешся залю́блюватиметеся, залю́блюватиметесь
3 особа залю́блюватиметься залю́блюватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа залю́блююся, залю́блююсь залю́блюємося, залю́блюємось, залю́блюємся
2 особа залю́блюєшся залю́блюєтеся, залю́блюєтесь
3 особа залю́блюється залю́блюються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
залю́блюючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. залю́блювався, залю́блювавсь залю́блювалися, залю́блювались
жін. р. залю́блювалася, залю́блювалась
сер. р. залю́блювалося, залю́блювалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
залю́блювавшись

Словник синонімів

ЗАКОХА́ТИСЯв кого і без додатка (пройнятися почуттям кохання, пристрастю до кого-небудь), УЛЮБИ́ТИСЯ[ВЛЮБИ́ТИСЯ]розм.,ЗАЛЮБИ́ТИСЯрозм.,ВКЛЕПА́ТИСЯ[УКЛЕПА́ТИСЯ]фам.,РОЗКОХА́ТИСЯ заст.,ПРИЛЮБИ́ТИСЯдіал.;ЗАХОПИ́ТИСЯким (звичайно про сильне, але нетривале почуття). - Недок.: зако́хуватися, улюбля́тися[влюбля́тися], залю́блюватися, залюбля́тися, розко́хуватися, прилюбля́тися, захо́плюватися. Закохався я в вас до нестями.. (П. Грабовський); - Я пам’ятаю, як у свою кріпачку.. так улюбився, що задумував женитись (Панас Мирний); Тікай, Грицю, Марусеньки, Бо в тебе влюбилась (Л. Боровиковський); Вона мала багато поклонників, але сама не залюблювалася ніколи (О. Кобилянська); - А правда, Христина Гордієнчишина таки славна?.. - Та вклепатися можна, - недбало додав Григорій (М. Стельмах); Бідолахи [паничі] розкохались, аж зовсім подуріли, з лиця спали.. Так вона [панночка] всім до душі прийшла (Марко Вовчок); Ольга не на жарт захопилась Іваном (П. Колесник). - Пор. 1. полюби́ти.