ЗАБРИ́ЗКАТИ (покрити що-небудь бризками, краплями чого-небудь), ОББРИ́ЗКАТИ, ОБПРИ́СКАТИ, ЗАХЛЮ́ПАТИ, ЗАКРА́ПАТИ, ЗАЛЯ́ПАТИрозм., ОБЛЯ́ПАТИрозм., ОБТЬО́ПАТИрозм., УЛЯ́ПАТИ[ВЛЯ́ПАТИ]рідко, ОБЛЬО́ПАТИрідко, ЗАЛЬО́ПАТИдіал., ЗАХЛЯ́ПАТИдіал. - Недок.: забри́зкувати, оббри́зкувати, обпри́скувати, захлю́пувати, закра́пувати, заля́пувати, обля́пувати, обтьо́пувати, уля́пувати[вля́пувати], обльо́пувати, зальо́пувати, захля́пувати. Котилися хвилі важкі, сивогриві,Забризкавши піною берег високий (Я. Шпорта); То хмара набіжить, і бризне дощ краплистий, Ясною вільгістю оббризкавши цвітінь, То сонце вигляне ласкаво-променисте (М. Рильський); Крізь юрму пролетіло щось мокре, все у рідкому болоті, захлюпало всіх і просто кинулось до вогню (М. Коцюбинський); Ремонтуючи будинки, не заляпують [штукатурниці] вас, коли ви повз них проходите (Остап Вишня); Їсть він, голосно чавкаючи, обляпуючи білими каплями бороду й вуса (Григорій Тютюнник). - Пор. 3. бри́зкати, забо́втати.