залучувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | залу́чувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | залу́чуймо | |
| 2 особа | залу́чуй | залу́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | залу́чуватиму | залу́чуватимемо, залу́чуватимем |
| 2 особа | залу́чуватимеш | залу́чуватимете |
| 3 особа | залу́чуватиме | залу́чуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | залу́чую | залу́чуємо, залу́чуєм |
| 2 особа | залу́чуєш | залу́чуєте |
| 3 особа | залу́чує | залу́чують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| залу́чуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | залу́чував | залу́чували |
| жін. р. | залу́чувала | |
| сер. р. | залу́чувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| залу́чуваний | ||
| Безособова форма | ||
| залу́чувано | ||
| Дієприслівник | ||
| залу́чувавши | ||