залучити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | залучи́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | залучі́мо, залучі́м | |
2 особа | залучи́ | залучі́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | залучу́ | залу́чимо, залу́чим |
2 особа | залу́чиш | залу́чите |
3 особа | залу́чить | залу́чать |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | залучи́в | залучи́ли |
жін.р. | залучи́ла | |
сер.р. | залучи́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
залу́чений | ||
Безособова форма | ||
залу́чено | ||
Дієприслівник | ||
залучи́вши |