залуплювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | залу́плювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | залу́плюймо | |
| 2 особа | залу́плюй | залу́плюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | залу́плюватиму | залу́плюватимемо, залу́плюватимем |
| 2 особа | залу́плюватимеш | залу́плюватимете |
| 3 особа | залу́плюватиме | залу́плюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | залу́плюю | залу́плюємо, залу́плюєм |
| 2 особа | залу́плюєш | залу́плюєте |
| 3 особа | залу́плює | залу́плюють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| залу́плюючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | залу́плював | залу́плювали |
| жін. р. | залу́плювала | |
| сер. р. | залу́плювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| залу́плюваний | ||
| Безособова форма | ||
| залу́плювано | ||
| Дієприслівник | ||
| залу́плювавши | ||