залужувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | залу́жувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | залу́жуймо | |
| 2 особа | залу́жуй | залу́жуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | залу́жуватиму | залу́жуватимемо, залу́жуватимем |
| 2 особа | залу́жуватимеш | залу́жуватимете |
| 3 особа | залу́жуватиме | залу́жуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | залу́жую | залу́жуємо, залу́жуєм |
| 2 особа | залу́жуєш | залу́жуєте |
| 3 особа | залу́жує | залу́жують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| залу́жуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | залу́жував | залу́жували |
| жін. р. | залу́жувала | |
| сер. р. | залу́жувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| залу́жувавши | ||