залоскотати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[рідко]
Словник відмінків
| Інфінітив | залоскота́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | залоскочі́мо, залоскочі́м | |
| 2 особа | залоскочи́ | залоскочі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | залоскочу́ | залоско́чемо, залоско́чем |
| 2 особа | залоско́чеш | залоско́чете |
| 3 особа | залоско́че | залоско́чуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | залоскота́в | залоскота́ли |
| жін.р. | залоскота́ла | |
| сер.р. | залоскота́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| залоско́таний | ||
| Безособова форма | ||
| залоско́тано | ||
| Дієприслівник | ||
| залоскота́вши | ||