заложити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
(закласти) [рідко]
Словник відмінків
| Інфінітив | заложи́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | заложі́мо, заложі́м | |
| 2 особа | заложи́ | заложі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | заложу́ | зало́жимо, зало́жим |
| 2 особа | зало́жиш | зало́жите |
| 3 особа | зало́жить | зало́жать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | заложи́в | заложи́ли |
| жін.р. | заложи́ла | |
| сер.р. | заложи́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| зало́жений | ||
| Безособова форма | ||
| зало́жено | ||
| Дієприслівник | ||
| заложи́вши | ||