ЗА́ЛИШКИмн.[ЗА́ЛИШОКодн.] (те, що лишилось невикористаним, невитраченим; те, що збереглося від руйнування, з давніх часів і взагалі від того, що минуло, зникло), РЕ́ШТА, ОСТА́ЧА, РЕ́ШТКИмн.[РЕ́ШТКАодн. рідко], ОСТА́НКИмн.[ОСТА́НОКодн.], ОСТА́ТКИмн.[ОСТА́ТОКодн.]заст.,ПОСЛІ́ДКИмн.[ПОСЛІ́ДОКодн.]заст., рідко,ПРАХкнижн. заст.;ПЕРЕ́БІРКИмн., розм. (непотрібні або негодящі); СЛІДИ́мн.[СЛІДодн.] (руйнування, давнини, хвороби); РЕЛІ́КТ (з давніх епох). На столі лежав нарізаний засохлий хліб, стояли брудні тарілки з залишками їжі, либонь з обіду (Л. Дмитерко); Верхній шар ґрунту вибухами розкидають, знімають, а під ним відкривається пласт морського золотистого каменю, залишок доісторичних морів (О. Гончар); - На гроші, що залишилися, куплюквиток, на решту- подарунки (Григорій Тютюнник); Всіх яблук не розпродали і остачу довелось везти додому (А. Шиян); В сінях з льоху Антон вигрібав рештки картоплі (С. Чорнобривець); Прийшов нестаток, випив остаток (М. Номис); Він, сьому випивши восьмуху, Послідки з кварти виливав (І. Котляревський); Стала добре спати і в грудях ніде не болить, значить, останні сліди бронхіту зникли (Леся Українка).

НАДЛИ́ШОК (та кількість, частина, яка залишається після задоволення всіх потреб),ЛИ́ШОК, ЗА́ЛИШОК, ЗАЙВИНА́. Відкладати надлишок продуктів про запас; Був би в неї зараз хоч який-небудь лишок - все б віддала на республіку (О. Гончар); Зложимося, скільки у кого є грошей, щоб можна було купити четвертів [четвертей зерна] - на малу міру - сот зо три з залишком (Г. Квітка-Основ’яненко); До міста дуже далеко... Нікуди вивезти, ніде продати зайвину (Т. Масенко).

ПЕРЕЖИ́ТОК (те, що збереглося від минулого; застарілий погляд, уявлення тощо), АНАХРОНІ́ЗМкнижн.; ЗА́ЛИШОКперев. у мн., РЕ́ШТКИмн., ОСТА́ЧАрідше, ОСТА́ТОКзаст., ОСТА́ТКИмн. заст. (те, що залишилося від минулого); РУДИМЕ́НТкнижн. (частина того, що зникло). Пережитки минулого; На часи, які описує Міцкевич (початок ХІХ ст.), наїзди були вже, власне, анахронізмом (М. Рильський); - Невпорядкованість міста, труднощі цієї зими - то все ще залишки старого хазяйнування (Т. Масенко); - А може, ся досада - рештки "рабства"? (Леся Українка); - Невже це в вас остача якихось бабських забобонів? (І. Нечуй-Левицький); Давно був такий світ, що, хто був більший розбійник.., тому й ліпше поводилося. Остатки цього світу ще завважаються досі (Лесь Мартович); Може, в нас ще лишилися деякі рудименти старої.. психіки (О. Довженко).