-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив залива́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   залива́ймо
2 особа залива́й залива́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа залива́тиму залива́тимемо, залива́тимем
2 особа залива́тимеш залива́тимете
3 особа залива́тиме залива́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа залива́ю залива́ємо, залива́єм
2 особа залива́єш залива́єте
3 особа залива́є залива́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
залива́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. залива́в залива́ли
жін. р. залива́ла
сер. р. залива́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
зали́ваний
Безособова форма
зали́вано
Дієприслівник
залива́вши

Словник синонімів

БРЕХА́ТИкому і без додатка, розм. (казати неправду); ОБМА́НЮВАТИперев. без додатка і кого (як пом’якшене позначення цієї дії); ЗАЛИВА́ТИфам. (вигадуючи щось). - Док.: збреха́ти, обману́ти, обмани́тирозм.Бреши, та знай міру (прислів’я); - Ніби ти бачив, як я йшла?.. Ой обманюєш, Романе! (М. Стельмах). - Це ось він заливає, - недбало кинув Іван Петрович на шофера. - Каже, ніби я сам себе розбудив, власними своїми руладами.. (О. Гончар). - Пор. 1. обману́ти.
ГАСИ́ТИ (припиняти горіння, світіння чого-небудь), ЗАГА́ШУВАТИ, ЗАГАША́ТИ, ЗГАША́ТИ, ПОГАША́ТИ, ПРИГА́ШУВАТИ, ПРИГАША́ТИ, УГАША́ТИ[ВГАША́ТИ], ТУШИ́ТИ, ПРИТУ́ШУВАТИрозм.; ЗАЛИВА́ТИ (рідиною); ПРИТО́ПТУВАТИ (ногою); ЗАБИВА́ТИ (різкими рухами, ударами); ЗАДУВА́ТИ, ЗАДИМА́ТИ (дуючи на вогонь). - Док.: загаси́ти, згаси́ти, погаси́ти, пригаси́ти, угаси́ти[вгаси́ти], затуши́ти, потуши́ти, притуши́ти, зали́ти, залля́тирідшепритопта́ти, заби́ти, заду́ти. Спокійна й тиха Мар’яна підходить до свічника і гасить на ньому одну за одною всі свічки (А. Шиян); Випав дощ і загасив пожежу (Панас Мирний); В сінях згасили світло (М. Коцюбинський); Погасив я вогонь мерщій, притоптав, піском закидав (С. Журахович); Пригасив цигарку хлібороб (М. Рудь); Метушаться люди коло вогню, намагаючись вгасити його (М. Коцюбинський); На Гарасимові тліла сорочка в кількох місцях, і він тушив її, мнучи полотно чорними руками (П. Кочура); Полум’я ще було невелике, притушити було б можна (А. Кримський); - Я думав, що ви, пустуючи, наробили пожежі, та оце прибіг заливать (І. Нечуй-Левицький); Вогонь злизує все: покоси, траву під ними.. Його не відразу вдається забити (Ю. Мушкетик); Свічку цього разу задула вже сама господиня (П. Панч).
I. ЗАТО́ПЛЮВАТИ (покривати водою якийсь простір, поверхню чого-небудь - перев. під час повені, зливи), ЗАТОПЛЯ́ТИ, ЗАЛИВА́ТИ, НАВОДНЯ́ТИ, НАВО́ДНЮВАТИ, ПОЙМА́ТИ, ПОНІМА́ТИрозм., ПОТОПЛЯ́ТИрідше; ПІДТО́ПЛЮВАТИ, ПІДТОПЛЯ́ТИ (знизу або частково). - Док.: затопи́ти, зали́ти, залля́тирідшенаводни́ти, пойня́ти, потопи́ти, підтопи́ти. В деякі весни Псьол, вийшовши з берегів, затоплює всю понизову частину села (О. Гончар); Дніпро виходить з берегів І залива луги (Л. Дмитерко); Розлилася вода, пойняла береги (П. Грабовський); - Вода бігуча, вода котюча.. береги потопила (Г. Хоткевич).
НАПО́ВНИТИ (про людей, тварин - зайняти весь простір, приміщення і т. ін.), ЗАПО́ВНИТИ, СПО́ВНИТИ, ПЕРЕПО́ВНИТИпідсил.,НАВОДНИ́ТИпідсил.,ЗАЛИ́ТИ[ЗАЛЛЯ́ТИрідше]підсил.,ЗАТОПИ́ТИпідсил.,ЗАБИ́ТИпідсил.розм.,ЗАГАТИ́ТИпідсил.розм.,ЗАПОЛОНИ́ТИпідсил.рідше, ЗАПРУДИ́ТИпідсил.рідше. - Недок.: напо́внювати[наповня́ти], запо́внювати[заповня́ти], спо́внювати[сповня́ти], перепо́внювати[переповня́ти], по́внитипоет.наво́днювати[наводня́ти], залива́ти, зато́плювати[затопля́ти], забива́ти, зага́чувати, заполо́нювати[заполоня́ти], запру́джувати. Поранені наповнили все місто (О. Довженко); Натовп викотився із станції, заповнив невеличкий перон (О. Десняк); Відвідувачі сповнювалиїдальню (М. Трублаїні); Весело щебетали пташки, вони, здавалось, переповнили всі кущі (А. Трипільський); Вони [жителі] наводнили всі вулиці і провулочки маленького містечка (О. Іваненко); Раптом овеча отара залляла вулицю (М. Коцюбинський); Від самого ранку заливали, затісняли, затоплювали череди, ряди, полки волів, корів, овець усі шляхи, вулиці, площі (І. Франко); Двір на Горі й усі кінці забили люди (С. Скляренко); Загатили [козаки] весь майдан народом до церковної огорожі й до самого ганку волості (С. Голованівський); [Тірца:] Набіжать шакали від пустині, заполонять зруйновану обору (Леся Українка); Натовп запруджував вулицю від стіни до стіни (П. Панч). - Пор. 2. наби́тися.
НАПО́ВНИТИ (про звуки, запахи, світло, морок тощо - поширюючись у повітрі, охопити весь простір, приміщення і т. ін.), ЗАПО́ВНИТИ, ВИ́ПОВНИТИ, СПО́ВНИТИ, ПЕРЕПО́ВНИТИпідсил.,ЗАЛИ́ТИ[ЗАЛЛЯ́ТИрідше]підсил.,ЗАТОПИ́ТИпідсил.,ЗАПОЛОНИ́ТИпідсил.рідше. - Недок.: напо́внювати[наповня́ти], запо́внювати[заповня́ти], випо́внювати[виповня́ти], спо́внювати[сповня́ти], по́внитипоет.перепо́внювати[переповня́ти], залива́ти, зато́плювати[затопля́ти], заполо́нювати[заполоня́ти]. Величний реворгана наповнив усю церкву (О. Довженко); Станція. Рідні довкола. Гомін заповнив перон (С. Олійник); Не сильний, але чудовий тенор, яким обдарувала природа Миколу, виповнив кімнату задушевним ліризмом (Я. Баш); Одцвіли бузок і акація. П’янкі, прохолодні аромати квітучої липи сповнили місто (Ю. Мартич); Палату повнить гомоном сріблистим розбуджений зальотним вітром сад (І. Гончаренко); А потім сонце залило Уфу, Зогріло нас, таки промерзлих трохи (М. Рильський); Хмари сунули прибійними валами, поспішали затопити все своєю гнітливою похмурністю (Ю. Бедзик); Степова тиша знову заполонила нічліжан (Григорій Тютюнник). - Пор. 1. наси́чувати, 2. оповива́ти.

Словник фразеологізмів

[аж] піт о́чі залива́є, перев. зі сл. працюва́ти, труди́тися і т. ін. Дуже важко, з великим напруженням. Лише по хвилі Тихін подав із підземелля нетвердий голос: — Кого зобачиш зі склепу, як працюєш, аж піт очі заливає? (З газети).

залива́ти гуса́ра. Дотепно розповідати, вдало поєднуючи реальне з вигаданим. В’язні пересміюються, Іван підморгує мені — мастак, мовляв, цей староста, вміє гусара заливати (Ю. Збанацький).

залива́ти / зали́ти за ко́мір, фам. Випивати, зловживати алкогольними напоями. Всі були сердиті на нього: розвалив роботу, заливав за комір (С. Журахович).

залива́ти / зали́ти о́чі (вульг. слі́пи) [горі́лкою]. 1. Дуже напиватися. — Чому ж ти навчиш? Ти б ще дужче залив очі, то більше б побачив,— не витерпіла Пріська, натякаючи на те, що Грицько прийшов випивши (Панас Мирний); — А ви, уряднику,.. очі свої залили горілкою і дивитесь на світ Божий, як індик. Посоромилися б людей (А. Шиян). позалива́ти о́чі (вульг. сліпаки́) (про багатьох або у великій мірі). А горілку пити, гуляти — Махамед усім п’янюгам привід дає. Позаливають очі та шкоду, капості людям роблять... (Панас Мирний); — Та що ти верзеш? — сердито буркнула Килина.— Позаливав сліпаки, верзеш казна-що (Є. Гуцало).

2. перев. кому. Споювати кого-небудь (щоб затуманити свідомість). І наливав [Степан] чарки. Й заливав сліпи й сватам, і молодому князеві, й дружині своїй Софії (В. Міняйло). о́чі горі́лкою позалива́ти (перев. про багатьох). А писарчук та староста крутять так, щоб .. грошей обчеських [громадських] довбнути, а після, як виявиться та не долічаться грошей, то вони своїх сватів та кумів позбирають, .. всім роти позатулюють або просто очі горілкою позаливають (Грицько Григоренко).

залива́ти / зали́ти о́чі (вульг. слі́пи) [горі́лкою]. 1. Дуже напиватися. — Чому ж ти навчиш? Ти б ще дужче залив очі, то більше б побачив,— не витерпіла Пріська, натякаючи на те, що Грицько прийшов випивши (Панас Мирний); — А ви, уряднику,.. очі свої залили горілкою і дивитесь на світ Божий, як індик. Посоромилися б людей (А. Шиян). позалива́ти о́чі (вульг. сліпаки́) (про багатьох або у великій мірі). А горілку пити, гуляти — Махамед усім п’янюгам привід дає. Позаливають очі та шкоду, капості людям роблять... (Панас Мирний); — Та що ти верзеш? — сердито буркнула Килина.— Позаливав сліпаки, верзеш казна-що (Є. Гуцало).

2. перев. кому. Споювати кого-небудь (щоб затуманити свідомість). І наливав [Степан] чарки. Й заливав сліпи й сватам, і молодому князеві, й дружині своїй Софії (В. Міняйло). о́чі горі́лкою позалива́ти (перев. про багатьох). А писарчук та староста крутять так, щоб .. грошей обчеських [громадських] довбнути, а після, як виявиться та не долічаться грошей, то вони своїх сватів та кумів позбирають, .. всім роти позатулюють або просто очі горілкою позаливають (Грицько Григоренко).

залива́ти / зали́ти о́чі (вульг. слі́пи) [горі́лкою]. 1. Дуже напиватися. — Чому ж ти навчиш? Ти б ще дужче залив очі, то більше б побачив,— не витерпіла Пріська, натякаючи на те, що Грицько прийшов випивши (Панас Мирний); — А ви, уряднику,.. очі свої залили горілкою і дивитесь на світ Божий, як індик. Посоромилися б людей (А. Шиян). позалива́ти о́чі (вульг. сліпаки́) (про багатьох або у великій мірі). А горілку пити, гуляти — Махамед усім п’янюгам привід дає. Позаливають очі та шкоду, капості людям роблять... (Панас Мирний); — Та що ти верзеш? — сердито буркнула Килина.— Позаливав сліпаки, верзеш казна-що (Є. Гуцало).

2. перев. кому. Споювати кого-небудь (щоб затуманити свідомість). І наливав [Степан] чарки. Й заливав сліпи й сватам, і молодому князеві, й дружині своїй Софії (В. Міняйло). о́чі горі́лкою позалива́ти (перев. про багатьох). А писарчук та староста крутять так, щоб .. грошей обчеських [громадських] довбнути, а після, як виявиться та не долічаться грошей, то вони своїх сватів та кумів позбирають, .. всім роти позатулюють або просто очі горілкою позаливають (Грицько Григоренко).

залива́ти / зали́ти о́чі (вульг. слі́пи) [горі́лкою]. 1. Дуже напиватися. — Чому ж ти навчиш? Ти б ще дужче залив очі, то більше б побачив,— не витерпіла Пріська, натякаючи на те, що Грицько прийшов випивши (Панас Мирний); — А ви, уряднику,.. очі свої залили горілкою і дивитесь на світ Божий, як індик. Посоромилися б людей (А. Шиян). позалива́ти о́чі (вульг. сліпаки́) (про багатьох або у великій мірі). А горілку пити, гуляти — Махамед усім п’янюгам привід дає. Позаливають очі та шкоду, капості людям роблять... (Панас Мирний); — Та що ти верзеш? — сердито буркнула Килина.— Позаливав сліпаки, верзеш казна-що (Є. Гуцало).

2. перев. кому. Споювати кого-небудь (щоб затуманити свідомість). І наливав [Степан] чарки. Й заливав сліпи й сватам, і молодому князеві, й дружині своїй Софії (В. Міняйло). о́чі горі́лкою позалива́ти (перев. про багатьох). А писарчук та староста крутять так, щоб .. грошей обчеських [громадських] довбнути, а після, як виявиться та не долічаться грошей, то вони своїх сватів та кумів позбирають, .. всім роти позатулюють або просто очі горілкою позаливають (Грицько Григоренко).

кров залива́є / залила́ обли́ччя (лице́) кому. Хто-небудь червоніє від чогось. Богдан відчув, як жарка кров вогнем заливає йому обличчя .. Ти син репресованого, син людини, яку названо ворогом народу (О. Гончар); Зачує кроки Юхимові до клуні. Тоді кинеться враз, лице їй заливає кров (А. Головко).

кров залива́є / залила́ обли́ччя (лице́) кому. Хто-небудь червоніє від чогось. Богдан відчув, як жарка кров вогнем заливає йому обличчя .. Ти син репресованого, син людини, яку названо ворогом народу (О. Гончар); Зачує кроки Юхимові до клуні. Тоді кинеться враз, лице їй заливає кров (А. Головко).

[аж] піт о́чі залива́є, перев. зі сл. працюва́ти, труди́тися і т. ін. Дуже важко, з великим напруженням. Лише по хвилі Тихін подав із підземелля нетвердий голос: — Кого зобачиш зі склепу, як працюєш, аж піт очі заливає? (З газети).

сльо́зи залива́ють / залили́ о́чі (лице́). Хтось дуже плаче, ридає. Сльози очі заливають, Що й на світ не гляну… (П. Чубинський).

сльо́зи залива́ють / залили́ о́чі (лице́). Хтось дуже плаче, ридає. Сльози очі заливають, Що й на світ не гляну… (П. Чубинський).