залива 2 значень

-1-
іменник жіночого роду
(річка в Україні)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Зали́ва  
родовий Зали́ви  
давальний Зали́ві  
знахідний Зали́ву  
орудний Зали́вою  
місцевий на/у Зали́ві  
кличний Зали́во*  
відмінок однина множина
називний зали́ва зали́ви
родовий зали́ви зали́в
давальний зали́ві зали́вам
знахідний зали́ву зали́ви
орудний зали́вою зали́вами
місцевий на/у зали́ві на/у зали́вах
кличний зали́во* зали́ви*

Словник синонімів

ДОЩ, ДОЩОВИ́ЦЯрозм.,ХЛЯ́ПАВКАдіал.;ЗЛИ́ВА, ХЛЮЩ[ХЛЮ́ЩА], ЗАЛИ́ВАрозм.,ЛИ́ВЕНЬрозм.,ПРО́ЛИВЕНЬрозм. (сильний); ХВИ́ЩАрозм. (сильний холодний); ПЛО́ВАдіал. (з бурею). Люблю я дощ рясний, що гучно з неба ллється: Після дощу того уся земля цвіте (М. Рильський); Брели [переселенці] примарами - вдень, вночі, в дощовицю, заметіль (В. Бабляк); - Я вмру восени, в саму хляпавку (Лесь Мартович); Ще падають перші краплини дощу.., чути шум зливи, що невблаганно насувається на слободу (А. Шиян); Ідуть дощі - Густі хлющі, Почався листопад (П. Воронько); Липень почався хлющею. Розлилася гнила Пляшівка по рівнині (Р. Іваничук); Легкі, тонкі хмарки летіли прудко, неначе літом після заливи (І. Нечуй-Левицький); - Федоре! Іди ради Бога скоріше! - стоячи на ливні-дощі, кричить Уляна (Панас Мирний); Дощ як поросне..! Справжнісінький проливень (І. Вирган); А хвища не вгавала, і Янкович подумав, що у Бескидах завжди знайдуться вітер і вода (Є. Куртяк); Б’ють плови весняні, ричать громом гірські верхи (М. Коцюбинський). - Пор. мря́ка.
-2-
іменник жіночого роду
[діал.]

    Словник відмінків

    відмінок однина множина
    називний Зали́ва  
    родовий Зали́ви  
    давальний Зали́ві  
    знахідний Зали́ву  
    орудний Зали́вою  
    місцевий на/у Зали́ві  
    кличний Зали́во*  
    відмінок однина множина
    називний зали́ва зали́ви
    родовий зали́ви зали́в
    давальний зали́ві зали́вам
    знахідний зали́ву зали́ви
    орудний зали́вою зали́вами
    місцевий на/у зали́ві на/у зали́вах
    кличний зали́во* зали́ви*

    Словник синонімів

    ДОЩ, ДОЩОВИ́ЦЯрозм.,ХЛЯ́ПАВКАдіал.;ЗЛИ́ВА, ХЛЮЩ[ХЛЮ́ЩА], ЗАЛИ́ВАрозм.,ЛИ́ВЕНЬрозм.,ПРО́ЛИВЕНЬрозм. (сильний); ХВИ́ЩАрозм. (сильний холодний); ПЛО́ВАдіал. (з бурею). Люблю я дощ рясний, що гучно з неба ллється: Після дощу того уся земля цвіте (М. Рильський); Брели [переселенці] примарами - вдень, вночі, в дощовицю, заметіль (В. Бабляк); - Я вмру восени, в саму хляпавку (Лесь Мартович); Ще падають перші краплини дощу.., чути шум зливи, що невблаганно насувається на слободу (А. Шиян); Ідуть дощі - Густі хлющі, Почався листопад (П. Воронько); Липень почався хлющею. Розлилася гнила Пляшівка по рівнині (Р. Іваничук); Легкі, тонкі хмарки летіли прудко, неначе літом після заливи (І. Нечуй-Левицький); - Федоре! Іди ради Бога скоріше! - стоячи на ливні-дощі, кричить Уляна (Панас Мирний); Дощ як поросне..! Справжнісінький проливень (І. Вирган); А хвища не вгавала, і Янкович подумав, що у Бескидах завжди знайдуться вітер і вода (Є. Куртяк); Б’ють плови весняні, ричать громом гірські верхи (М. Коцюбинський). - Пор. мря́ка.