залатуваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний зала́туваний зала́тувана зала́туване зала́тувані
родовий зала́туваного зала́туваної зала́туваного зала́туваних
давальний зала́туваному зала́туваній зала́туваному зала́туваним
знахідний зала́туваний зала́тувану зала́туване зала́тувані
орудний зала́туваним зала́туваною зала́туваним зала́туваними
місцевий на/у зала́туваному, зала́туванім на/у зала́туваній на/у зала́туваному, зала́туванім на/у зала́туваних