-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив зала́мувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   зала́муймо
2 особа зала́муй зала́муйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа зала́муватиму зала́муватимемо, зала́муватимем
2 особа зала́муватимеш зала́муватимете
3 особа зала́муватиме зала́муватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа зала́мую зала́муємо, зала́муєм
2 особа зала́муєш зала́муєте
3 особа зала́мує зала́мують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
зала́муючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. зала́мував зала́мували
жін. р. зала́мувала
сер. р. зала́мувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
зала́муваний
Безособова форма
зала́мувано
Дієприслівник
зала́мувавши

Словник фразеологізмів

лама́ти (зала́мувати, ломи́ти) / залама́ти (заломи́ти) ру́ки. Жестами, виглядом виражати переживання, страждання, хвилювання і т. ін.; побиватися, плакати. Я ніби бачив, як старий батько ходить по садку й ламає з горя руки (І. Нечуй-Левицький); Жужмом лежить на позаливаній землі всяке добро, ламає руки дружина, як смерть ходить мати… (М. Коцюбинський); І заставляло [життя] заламувати руки і битись, битись об землю, в дикому бажанні згинути, зникнути з сього світа [світу], де щастя і горе так божевільно сплелись… (Леся Українка); Глухі його слова приводять дружину до розпуки. Вона ломить руки, вибухає шаленим плачем (А. Крушельницький); — Любить… любить,— вимовляє Віра в безсильній злобі своїй, заламуючи руки (А. Шиян); Матері в печалі-горі скорбно руки заломили (О. Гуреїв); Десь за піччю мовчки заломила руки мати, а Мусій затиснув муку зімкнутими до скреготу зубами і крізь якийсь туман дивився на каганець (В. Речмедін). бі́лі ру́ки (ру́чки) лама́ти (ломи́ти) по кому і без додатка. Катря аж білі руки ламле [ламає] (Марко Вовчок); Білих ручок не ламай, Карих очей не стирай (І. Кропивницький); Ходить дівка по бережку, білі руки ломле [ломить] (Сл. Б. Грінченка); Рибалочка по бережку та рибоньку ловить, А милая по милому білі ручки ломить (Коломийки). ру́ченьки лама́ти (ломи́ти). Ти, дівчино засмучена, Скажи, що думаєш: Щодня нудиш білим світом, Рученьки ламаєш? (М. Кропивницький); По садочку ходила, рученьки ломила (Укр.. пісні).

загина́ти (зала́мувати) / загну́ти (залама́ти) ціну́ (су́му) за кого—що. Вимагати дуже багато грошей. Петро Оболонський з жартами і примовками торгувався за кожен свій горщик, загинаючи таку ціну, щоб не збути товару з рук (Ю. Збанацький); — Ось ви скаржитесь, нібито шляхта заламує казна-яку ціну за шкіру. А без шкір вам не прожити (З. Тулуб); За Тараса він [пан Енгельгардт] загнув величезну, як на той час, суму — дві тисячі п’ятсот карбованців (П. Колесник); — Ціну за похорон заламав, мабуть, неабияку,— підкрадався Левко (І. Цюпа).

загина́ти (зала́мувати) / загну́ти (залама́ти) ціну́ (су́му) за кого—що. Вимагати дуже багато грошей. Петро Оболонський з жартами і примовками торгувався за кожен свій горщик, загинаючи таку ціну, щоб не збути товару з рук (Ю. Збанацький); — Ось ви скаржитесь, нібито шляхта заламує казна-яку ціну за шкіру. А без шкір вам не прожити (З. Тулуб); За Тараса він [пан Енгельгардт] загнув величезну, як на той час, суму — дві тисячі п’ятсот карбованців (П. Колесник); — Ціну за похорон заламав, мабуть, неабияку,— підкрадався Левко (І. Цюпа).