закіпчений 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний закі́пчений закі́пчена закі́пчене закі́пчені
родовий закі́пченого закі́пченої закі́пченого закі́пчених
давальний закі́пченому закі́пченій закі́пченому закі́пченим
знахідний закі́пчений, закі́пченого закі́пчену закі́пчене закі́пчені, закі́пчених
орудний закі́пченим закі́пченою закі́пченим закі́пченими
місцевий на/у закі́пченому, закі́пченім на/у закі́пченій на/у закі́пченому, закі́пченім на/у закі́пчених