закіптюжитися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив закіптю́житися, закіптю́житись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа закіптю́житься закіптю́жаться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. закіптю́жився, закіптю́живсь закіптю́жилися, закіптю́жились
жін.р. закіптю́жилася, закіптю́жилась
сер.р. закіптю́жилося, закіптю́жилось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
закіптю́жившись