закінчувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | закі́нчувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | закі́нчуймо | |
| 2 особа | закі́нчуй | закі́нчуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | закі́нчуватиму | закі́нчуватимемо, закі́нчуватимем |
| 2 особа | закі́нчуватимеш | закі́нчуватимете |
| 3 особа | закі́нчуватиме | закі́нчуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | закі́нчую | закі́нчуємо, закі́нчуєм |
| 2 особа | закі́нчуєш | закі́нчуєте |
| 3 особа | закі́нчує | закі́нчують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| закі́нчуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | закі́нчував | закі́нчували |
| жін. р. | закі́нчувала | |
| сер. р. | закі́нчувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| закі́нчуваний | ||
| Безособова форма | ||
| закі́нчувано | ||
| Дієприслівник | ||
| закі́нчувавши | ||
Словник синонімів
Словник антонімів
| ПОЧИНАТИ | ЗАКІНЧУВАТИ |
| Приступати до якої-н. дії, братися за яку-н. справу, розпочинати, (у спорті) стартувати. | Доводити що-н. до кінця, завершувати, довершувати, (у спорті) фінішувати. |
| Починати ~ закінчувати боротьбу, будівництво, вивчення чого-н., війну, гру, доповідь, дослідження, екзамен, жнива, життя, заняття, збори, курси, мітинги, наступ, організацію чого-н., оранку, переговори, читання, уроки; боротися, будувати, вивчати що-н., відвідувати, грати, орати, писати, сміятися, читати, шити; завтра, 5 червня, цього року, у понеділок; акуратно, безуспішно, вдало, відразу, впевнено, гаряче, голосно, від душі, захоплено, із зусиллям, легко, моментально, офіційно, пристрасно, раптом, успішно, фальшиво, швидко. Починати привітанням ~ закінчувати прощанням. | |
| Одне кінчати, друге починати - говорити безладно, перескакуючи з одного на інше. | |
| Відкрити вогонь по беззбройному парламентеру - так могли вчинити тільки фашисти. Розбоєм вони починали, разбоєм і кінчали (О. Гончар). За балконом починалося небо, а в кімнаті кінчався світ. Формалізм починається там, де кінчається думка (В. Симоненко). | |
| Починатися //розпочинатися ~ закінчуватися, розпочинати ~ закінчувати; розпочинати ~ довершувати //завершувати, стартувати ~ фінішувати Пор. ще: ПОЧАТКОВИЙ ~ КІНЦЕВИЙ, ПОЧАТОК ~ КІНЕЦЬ, СПОЧАТКУ ~ ПОТІМ | |