закінчуваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний закі́нчуваний закі́нчувана закі́нчуване закі́нчувані
родовий закі́нчуваного закі́нчуваної закі́нчуваного закі́нчуваних
давальний закі́нчуваному закі́нчуваній закі́нчуваному закі́нчуваним
знахідний закі́нчуваний закі́нчувану закі́нчуване закі́нчувані
орудний закі́нчуваним закі́нчуваною закі́нчуваним закі́нчуваними
місцевий на/у закі́нчуваному, закі́нчуванім на/у закі́нчуваній на/у закі́нчуваному, закі́нчуванім на/у закі́нчуваних