закінчитися 1 значень
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | закі́нчи́тися, закі́нчи́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | закі́нчи́ться | закі́нча́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | закі́нчи́вся, закі́нчи́всь | закі́нчи́лися, закі́нчи́лись |
| жін.р. | закі́нчи́лася, закі́нчи́лась | |
| сер.р. | закі́нчи́лося, закі́нчи́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| закі́нчи́вшись | ||