закільчитися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив закі́льчитися, закі́льчитись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа закі́льчиться закі́льчаться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. закі́льчився, закі́льчивсь закі́льчилися, закі́льчились
жін.р. закі́льчилася, закі́льчилась
сер.р. закі́льчилося, закі́льчилось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
закі́льчившись