закільчитися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | закі́льчитися, закі́льчитись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | закі́льчиться | закі́льчаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | закі́льчився, закі́льчивсь | закі́льчилися, закі́льчились |
| жін.р. | закі́льчилася, закі́льчилась | |
| сер.р. | закі́льчилося, закі́льчилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| закі́льчившись | ||