закільцювати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | закільцюва́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | закільцю́ймо | |
| 2 особа | закільцю́й | закільцю́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | закільцю́ю | закільцю́ємо, закільцю́єм |
| 2 особа | закільцю́єш | закільцю́єте |
| 3 особа | закільцю́є | закільцю́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | закільцюва́в | закільцюва́ли |
| жін.р. | закільцюва́ла | |
| сер.р. | закільцюва́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| закільцьо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| закільцьо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| закільцюва́вши | ||