закуштувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | закуштува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | закушту́ймо | |
| 2 особа | закушту́й | закушту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | закушту́ю | закушту́ємо, закушту́єм |
| 2 особа | закушту́єш | закушту́єте |
| 3 особа | закушту́є | закушту́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | закуштува́в | закуштува́ли |
| жін.р. | закуштува́ла | |
| сер.р. | закуштува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| закуштува́вши | ||