закушпелити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
[діал.]

Словник відмінків

Інфінітив закушпе́лити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   закушпе́льмо
2 особа закушпе́ль закушпе́льте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа закушпе́лю закушпе́лимо, закушпе́лим
2 особа закушпе́лиш закушпе́лите
3 особа закушпе́лить закушпе́лять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. закушпе́лив закушпе́лили
жін.р. закушпе́лила
сер.р. закушпе́лило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
закушпе́лений
Безособова форма
закушпе́лено
Дієприслівник
закушпе́ливши