закушпелити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[діал.]
Словник відмінків
| Інфінітив | закушпе́лити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | закушпе́льмо | |
| 2 особа | закушпе́ль | закушпе́льте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | закушпе́лю | закушпе́лимо, закушпе́лим |
| 2 особа | закушпе́лиш | закушпе́лите |
| 3 особа | закушпе́лить | закушпе́лять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | закушпе́лив | закушпе́лили |
| жін.р. | закушпе́лила | |
| сер.р. | закушпе́лило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| закушпе́лений | ||
| Безособова форма | ||
| закушпе́лено | ||
| Дієприслівник | ||
| закушпе́ливши | ||