закуцьорблений 1 значення

-1-
прикметник
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний закуцьо́рблений закуцьо́рблена закуцьо́рблене закуцьо́рблені
родовий закуцьо́рбленого закуцьо́рбленої закуцьо́рбленого закуцьо́рблених
давальний закуцьо́рбленому закуцьо́рбленій закуцьо́рбленому закуцьо́рбленим
знахідний закуцьо́рблений, закуцьо́рбленого закуцьо́рблену закуцьо́рблене закуцьо́рблені, закуцьо́рблених
орудний закуцьо́рбленим закуцьо́рбленою закуцьо́рбленим закуцьо́рбленими
місцевий на/у закуцьо́рбленому, закуцьо́рбленім на/у закуцьо́рбленій на/у закуцьо́рбленому, закуцьо́рбленім на/у закуцьо́рблених

Словник синонімів

ЗА́ГНУ́ТИЙприкм. (який має вигнуту, закручену форму), ЗАКОЦЮ́РБЛЕНИЙ[ЗАКУЦЬО́РБЛЕНИЙ]розм., ЗАКАРЛЮ́ЧЕНИЙрозм.; ГАЧКУВА́ТИЙ, ГАКУВА́ТИЙ, КРЮЧКУВА́ТИЙ, КАРЛЮЧКУВА́ТИЙ, КЛЮКА́СТИЙдіал. (який має форму гачка, крючка, карлючки і т. ін.). Найменша сестра.. взяла найбільшу, найчервонішу грушу за довгий загнутий хвостик (І. Нечуй-Левицький); Порося було сите, пахуче, з закоцюрбленим хвостиком (І. Нечуй-Левицький); Закуцьорблений хвостик, наче живий калачик, весь час тремтів (М. Коцюбинський); Голова хижака з закарлюченим дзьобом звісилася вниз, і око дивиться знизу на мисливця (О. Донченко); Орел підвівся на свої міцні високі ноги з великими гачкуватими пазурами (З. Тулуб); Вініус наїжився, .. сині щоки запали, крючкуватий ніс спустився нижче, став схожий на совиний дзьоб (Н. Рибак); Сусіда вже звертав мою увагу на рожевощокого, з сивою борідкою і з карлючкуватим носом діда (М. Трублаїні); Клюкаста жердина.