-1-
іменник чоловічого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний за́куток за́кутки
родовий за́кутка за́кутків
давальний за́кутку, за́куткові за́куткам
знахідний за́куток за́кутки
орудний за́кутком за́кутками
місцевий на/у за́кутку, за́куткові на/у за́кутках
кличний за́кутку* за́кутки*

Словник синонімів

ГЛУШИНА́ (віддалені від культурних центрів місця), ЗА́КУТОК, ГЛУХИ́Й КУТО́К, ГЛУХИ́Й ЗА́КУТОК, ПУ́ЩА, БЕЗЛЮ́ДДЯ, ГЛУХОМА́НЬрозм., ЗА́КУТЕНЬрозм., ДИЧИНА́розм., ДИЧА́ВИНАрозм., ВЕДМЕ́ЖИЙ ЗА́КУТОКрозм., ВЕДМЕ́ЖИЙ КУТрозм., ЗАКУ́ТИНАдіал.,ЗА́СТУМдіал.;ГЛИБИ́НКА, ДІРА́зневажл. (віддалений від чого-небудь пункт). Як селюк, що виріс у глушині, Улас відчував розгубленість перед великим містом (Григорій Тютюнник); Він побував в усіх закутках земної кулі (М. Трублаїні); Сталося дивне диво: занехаяний та похований наш спів.. перейшов з глухих кутків та широких степів у ясні палати (Панас Мирний); На тлі блакитного неба сяє дівоче вбрання, вишите часом з таким бездоганним смаком, якому позаздрили б і принцеси, коли є ще такі десь по глухих закутках Європи (О. Довженко); Ясь підвівся і почав прощатись. Дами заворушились і просили навідуватись до їх в сільську пущу (І. Нечуй-Левицький); Інженерові не знайти роботи в цім безлюдді (І. Ле); Живан хоче бачити Поліську низовину золотим дном.. Такою хоче бачити свою глухомань всякий сучасний поліщук (В. Земляк); Село наше у закуті такому, що ніхто туди не зайде (Словник Б. Грінченка); - Хоч тут і село, й дичина, але в нас можна почути найкращих італійських і німецьких композиторів (І. Нечуй-Левицький); [Ружний:] Глянь - кипить робота! А була пустиня, дичавина (Я. Мамонтов); - Дивлюся я на вас, мадмуазель Маруся, - заговорив співчутливо ротмістр, - і думаю собі, яке ваше справді безрадісне життя в цьому ведмежому закутку (С. Добровольський); Іще ввижалась ніч велика, Матронівки ведмежий кут (А. Малишко); Електрика пройме глибінь старих закутин (М. Рильський); Тікали міщане з городів геть і козакували по тих застумах, де їх не досягала панська шаблюка (П. Куліш); Сухолітівка, як кажуть жартома, найглухіша глушина, одне слово - глибинка (з газети); Розкажіть мені краще про Орську фортецю. Певно, це якась глуха діра, якщо запроторив мене туди наш "благочестивий, самодержавніший"? (З. Тулуб). - Пор. перифері́я.
ЗА́КУТОК (куток або невелике місце поза чим-небудь, у чомусь; невелике тісне приміщення), ЗАКАПЕ́ЛОК, ЗАКАМА́РОК, ЗА́КУТрозм.,ЗАКУ́ТИНАдіал.,ЗАКОМІ́РОК[ЗАКОМО́РОК]діал.;ЗАХОДЕ́НЬКИмн., розм. (кутки). З закутка за піччю, звідки виглядало дерев’яне ліжко, спочатку з’явилися ноги, взуті в шкарбани, потім висунувся і сам дід Маврикій (О. Донченко); Її кинули в маленький закапелок під самим дахом і замкнули на замок (О. Іваненко); Яринка вискочила зі свого закамарка, почала поратись біля остогидлого шинкваса (М. Стельмах); В халупі Федора Данилюка вже темна ніч лягла на лаву, забралася в закутини, виповзла на піч (І. Чендей); Оникій ще позирив по вікнах, заглянув у ванькир, в закоморок (М. Стельмах); Всі заходеньки обходила [Свиня], і смітники, І куточки (Л. Глібов).

Словник фразеологізмів

захо́дити / зайти́ в глухи́й кут (за́куток). 1. Опинятися в складному, безвихідному становищі. Його стосунки з Варварою Олексіївною зайшли в глухий закуток, а Васса щодень ставала непримиренніша (Г. Епік). захо́дити в кут. Чим більше я розмірковувала про своє становище, тим більше заходила в кут, не знаходячи виходу (П. Колесник).

2. Припиняти свій розвиток, не мати логічного продовження. [Життя] зайшло в глухий кут, зупинилося, а це гірше за смерть (П. Загребельний); Аби не художній керівник, якому Віктор сподобався, стосунки між молодим режисером і трупою взагалі зайшли б у глухий кут (В. Гужва).

захо́дити / зайти́ в глухи́й кут (за́куток). 1. Опинятися в складному, безвихідному становищі. Його стосунки з Варварою Олексіївною зайшли в глухий закуток, а Васса щодень ставала непримиренніша (Г. Епік). захо́дити в кут. Чим більше я розмірковувала про своє становище, тим більше заходила в кут, не знаходячи виходу (П. Колесник).

2. Припиняти свій розвиток, не мати логічного продовження. [Життя] зайшло в глухий кут, зупинилося, а це гірше за смерть (П. Загребельний); Аби не художній керівник, якому Віктор сподобався, стосунки між молодим режисером і трупою взагалі зайшли б у глухий кут (В. Гужва).