закусювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
Інфінітив | заку́сювати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | заку́сюймо | |
2 особа | заку́сюй | заку́сюйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | заку́сюватиму | заку́сюватимемо, заку́сюватимем |
2 особа | заку́сюватимеш | заку́сюватимете |
3 особа | заку́сюватиме | заку́сюватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | заку́сюю | заку́сюємо, заку́сюєм |
2 особа | заку́сюєш | заку́сюєте |
3 особа | заку́сює | заку́сюють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
заку́сюючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | заку́сював | заку́сювали |
жін. р. | заку́сювала | |
сер. р. | заку́сювало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
заку́сювавши |