закусювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | заку́сювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | заку́сюймо | |
| 2 особа | заку́сюй | заку́сюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | заку́сюватиму | заку́сюватимемо, заку́сюватимем |
| 2 особа | заку́сюватимеш | заку́сюватимете |
| 3 особа | заку́сюватиме | заку́сюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | заку́сюю | заку́сюємо, заку́сюєм |
| 2 особа | заку́сюєш | заку́сюєте |
| 3 особа | заку́сює | заку́сюють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| заку́сюючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | заку́сював | заку́сювали |
| жін. р. | заку́сювала | |
| сер. р. | заку́сювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| заку́сювавши | ||