закуряти 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
(закурювати) [рідко]

Словник відмінків

Інфінітив закуря́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   закуря́ймо
2 особа закуря́й закуря́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа закуря́тиму закуря́тимемо, закуря́тимем
2 особа закуря́тимеш закуря́тимете
3 особа закуря́тиме закуря́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа закуря́ю закуря́ємо, закуря́єм
2 особа закуря́єш закуря́єте
3 особа закуря́є закуря́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
закуря́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. закуря́в закуря́ли
жін. р. закуря́ла
сер. р. закуря́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
закуря́вши