ГАРТУВА́ТИСЯ (ставати морально й фізично стійким), ЗАГАРТО́ВУВАТИСЯ, ЗАКУ́РЮВАТИСЯрозм. - Док.: загартува́тися, закури́тися. Катерина.. підставила плечі під тугі струмені. - Треба гартуватись, - подумала.., треба гартуватись, бо життя, що йде назустріч, кострубате й неласкаве (Ірина Вільде); В Коші він і виріс, тут і загартувався (О. Стороженко); Вихованці семінарії, коли їх зроду не ламало учительське життя, пізніше закурювались у боротьбі і робились міцними, як криця (С. Васильченко).

ЗАКОПТИ́ТИСЯ (вкритися кіптявою, сажею), ЗАКОПТІ́ТИ, ПРОКОПТИ́ТИСЯпідсил.,ПРОКОПТІ́ТИпідсил.,ЗАКУРИ́ТИСЯ[ЗАКУРІ́ТИСЯ], ЗАКУРІ́ТИ, ЗАДИМИ́ТИСЯ[ЗАДИМІ́ТИСЯ], ПРОДИМИ́ТИСЯ[ПРОДИМІ́ТИСЯ]підсил. (сповнитися, оповитися димом). - Недок.: зако́пчуватися, проко́пчуватися, заку́рюватися, зади́млюватися, проди́млюватися, продимля́тися. Від диму закоптишся, від води замочишся, а часом і зовсім утопишся (М. Номис); - У хаті в тебе, Параско, як у сажу: лави не змивані, комин закурів, як у винниці (Ганна Барвінок); [Левко:] Ет, об казна-чім турбуєшся. Краще б гляділа, щоб там у печі не перепріло що та не задимилось (М. Кропивницький).