-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив заку́рюватися, заку́рюватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   заку́рюймося, заку́рюймось
2 особа заку́рюйся, заку́рюйсь заку́рюйтеся, заку́рюйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа заку́рюватимуся, заку́рюватимусь заку́рюватимемося, заку́рюватимемось, заку́рюватимемся
2 особа заку́рюватимешся заку́рюватиметеся, заку́рюватиметесь
3 особа заку́рюватиметься заку́рюватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа заку́рююся, заку́рююсь заку́рюємося, заку́рюємось, заку́рюємся
2 особа заку́рюєшся заку́рюєтеся, заку́рюєтесь
3 особа заку́рюється заку́рюються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
заку́рюючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. заку́рювався, заку́рювавсь заку́рювалися, заку́рювались
жін. р. заку́рювалася, заку́рювалась
сер. р. заку́рювалося, заку́рювалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
заку́рювавшись

Словник синонімів

ГАРТУВА́ТИСЯ (ставати морально й фізично стійким), ЗАГАРТО́ВУВАТИСЯ, ЗАКУ́РЮВАТИСЯрозм. - Док.: загартува́тися, закури́тися. Катерина.. підставила плечі під тугі струмені. - Треба гартуватись, - подумала.., треба гартуватись, бо життя, що йде назустріч, кострубате й неласкаве (Ірина Вільде); В Коші він і виріс, тут і загартувався (О. Стороженко); Вихованці семінарії, коли їх зроду не ламало учительське життя, пізніше закурювались у боротьбі і робились міцними, як криця (С. Васильченко).
ЗАКОПТИ́ТИСЯ (вкритися кіптявою, сажею), ЗАКОПТІ́ТИ, ПРОКОПТИ́ТИСЯпідсил.,ПРОКОПТІ́ТИпідсил.,ЗАКУРИ́ТИСЯ[ЗАКУРІ́ТИСЯ], ЗАКУРІ́ТИ, ЗАДИМИ́ТИСЯ[ЗАДИМІ́ТИСЯ], ПРОДИМИ́ТИСЯ[ПРОДИМІ́ТИСЯ]підсил. (сповнитися, оповитися димом). - Недок.: зако́пчуватися, проко́пчуватися, заку́рюватися, зади́млюватися, проди́млюватися, продимля́тися. Від диму закоптишся, від води замочишся, а часом і зовсім утопишся (М. Номис); - У хаті в тебе, Параско, як у сажу: лави не змивані, комин закурів, як у винниці (Ганна Барвінок); [Левко:] Ет, об казна-чім турбуєшся. Краще б гляділа, щоб там у печі не перепріло що та не задимилось (М. Кропивницький).