-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив заку́рювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   заку́рюймо
2 особа заку́рюй заку́рюйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа заку́рюватиму заку́рюватимемо, заку́рюватимем
2 особа заку́рюватимеш заку́рюватимете
3 особа заку́рюватиме заку́рюватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа заку́рюю заку́рюємо, заку́рюєм
2 особа заку́рюєш заку́рюєте
3 особа заку́рює заку́рюють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
заку́рюючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. заку́рював заку́рювали
жін. р. заку́рювала
сер. р. заку́рювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
заку́рювавши

Словник синонімів

ЗАПА́ЛЮВАТИ (викликати горіння чого-небудь), ПІДПА́ЛЮВАТИ, РОЗПА́ЛЮВАТИ, РОЗГНІ́ЧУВАТИ, РОЗГНІТА́ТИ (вогонь, багаття і т. ін.); ЗАТО́ПЛЮВАТИ, ЗАТОПЛЯ́ТИрідше,РОЗТО́ПЛЮВАТИ, РОЗТОПЛЯ́ТИрідше (плиту, піч і т. ін.); ЗАКУ́РЮВАТИ, ЗАСМА́ЛЮВАТИрозм. рідко (цигарку, люльку). - Док.: запали́ти, підпали́ти, розпали́ти, розгніти́ти, затопи́ти, розтопи́ти, закури́ти, засмали́ти. У світлиці.. Тадей Станіславович запалює свічі і схиляється над своїм щоденником (М. Стельмах); По алеях, у парках і скверах згрібали у величезні купи потемніле листя і підпалювали (А. Дімаров); Надходить Лукаш з оберемком хмизу, кладе перед дядьком, виймає з-за пазухи кресало й губку і розпалює вогонь (Леся Українка); Степка розгнічувала багаття (М. Зарудний); Лажечников закурював цигарку, за звичкою низько пригнувшись в окопі (Л. Первомайський); - Давайте заспіваємо!.. Тільки й ви, Лука Федорович, будете підтягувати. - Якщо знаю пісню, то можна, - засмалюючи папіроску, відказав той (Панас Мирний).