закурникати 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив закурни́кати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   закурни́каймо
2 особа закурни́кай закурни́кайте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа закурни́каю закурни́каємо, закурни́каєм
2 особа закурни́каєш закурни́каєте
3 особа закурни́кає закурни́кають
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. закурни́кав закурни́кали
жін.р. закурни́кала
сер.р. закурни́кало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
закурни́кавши