закумкати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | заку́мкати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | заку́мкаймо | |
| 2 особа | заку́мкай | заку́мкайте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | заку́мкаю | заку́мкаємо, заку́мкаєм |
| 2 особа | заку́мкаєш | заку́мкаєте |
| 3 особа | заку́мкає | заку́мкають |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | заку́мкав | заку́мкали |
| жін.р. | заку́мкала | |
| сер.р. | заку́мкало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| заку́мкавши | ||