закультивувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | закультивува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | закультиву́ймо | |
| 2 особа | закультиву́й | закультиву́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | закультиву́ю | закультиву́ємо, закультиву́єм |
| 2 особа | закультиву́єш | закультиву́єте |
| 3 особа | закультиву́є | закультиву́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | закультивува́в | закультивува́ли |
| жін.р. | закультивува́ла | |
| сер.р. | закультивува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| закультиво́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| закультиво́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| закультивува́вши | ||