закультивований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний закультиво́ваний закультиво́вана закультиво́ване закультиво́вані
родовий закультиво́ваного закультиво́ваної закультиво́ваного закультиво́ваних
давальний закультиво́ваному закультиво́ваній закультиво́ваному закультиво́ваним
знахідний закультиво́ваний закультиво́вану закультиво́ване закультиво́вані
орудний закультиво́ваним закультиво́ваною закультиво́ваним закультиво́ваними
місцевий на/у закультиво́ваному, закультиво́ванім на/у закультиво́ваній на/у закультиво́ваному, закультиво́ванім на/у закультиво́ваних