закульбачений 1 значення
-1-
дієприкметник
[рідко]
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | закульба́чений | закульба́чена | закульба́чене | закульба́чені |
| родовий | закульба́ченого | закульба́ченої | закульба́ченого | закульба́чених |
| давальний | закульба́ченому | закульба́ченій | закульба́ченому | закульба́ченим |
| знахідний | закульба́чений, закульба́ченого | закульба́чену | закульба́чене | закульба́чені, закульба́чених |
| орудний | закульба́ченим | закульба́ченою | закульба́ченим | закульба́ченими |
| місцевий | на/у закульба́ченому, закульба́ченім | на/у закульба́ченій | на/у закульба́ченому, закульба́ченім | на/у закульба́чених |