закукурічитися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
(розпалитися, розсердитися) [діал.]
Словник відмінків
| Інфінітив | закукурі́читися, закукурі́читись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | закукурі́чмося, закукурі́чмось | |
| 2 особа | закукурі́чся | закукурі́чтеся, закукурі́чтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | закукурі́чуся, закукурі́чусь | закукурі́чимося, закукурі́чимось, закукурі́чимся |
| 2 особа | закукурі́чишся | закукурі́читеся, закукурі́читесь |
| 3 особа | закукурі́читься | закукурі́чаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | закукурі́чився, закукурі́чивсь | закукурі́чилися, закукурі́чились |
| жін.р. | закукурі́чилася, закукурі́чилась | |
| сер.р. | закукурі́чилося, закукурі́чилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| закукурі́чившись | ||