закукурічений 1 значення
-1-
дієприкметник
[діал.]
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | закукурі́чений | закукурі́чена | закукурі́чене | закукурі́чені |
| родовий | закукурі́ченого | закукурі́ченої | закукурі́ченого | закукурі́чених |
| давальний | закукурі́ченому | закукурі́ченій | закукурі́ченому | закукурі́ченим |
| знахідний | закукурі́чений, закукурі́ченого | закукурі́чену | закукурі́чене | закукурі́чені, закукурі́чених |
| орудний | закукурі́ченим | закукурі́ченою | закукурі́ченим | закукурі́ченими |
| місцевий | на/у закукурі́ченому, закукурі́ченім | на/у закукурі́ченій | на/у закукурі́ченому, закукурі́ченім | на/у закукурі́чених |