закукурікати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[рідко]
Словник відмінків
| Інфінітив | закукурі́кати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | закукурі́каймо | |
| 2 особа | закукурі́кай | закукурі́кайте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | закукурі́каю | закукурі́каємо, закукурі́каєм |
| 2 особа | закукурі́каєш | закукурі́каєте |
| 3 особа | закукурі́кає | закукурі́кають |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | закукурі́кав | закукурі́кали |
| жін.р. | закукурі́кала | |
| сер.р. | закукурі́кало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| закукурі́кавши | ||