закукурікати 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив закукурі́кати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   закукурі́каймо
2 особа закукурі́кай закукурі́кайте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа закукурі́каю закукурі́каємо, закукурі́каєм
2 особа закукурі́каєш закукурі́каєте
3 особа закукурі́кає закукурі́кають
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. закукурі́кав закукурі́кали
жін.р. закукурі́кала
сер.р. закукурі́кало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
закукурі́кавши