закудлатіти 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | закудла́тіти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | закудла́тіймо | |
| 2 особа | закудла́тій | закудла́тійте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | закудла́тію | закудла́тіємо, закудла́тієм |
| 2 особа | закудла́тієш | закудла́тієте |
| 3 особа | закудла́тіє | закудла́тіють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | закудла́тів | закудла́тіли |
| жін.р. | закудла́тіла | |
| сер.р. | закудла́тіло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| закудла́тівши | ||