закудлатитися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | закудла́титися, закудла́титись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | закудла́тьмося, закудла́тьмось | |
| 2 особа | закудла́ться | закудла́тьтеся, закудла́тьтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | закудла́чуся, закудла́чусь | закудла́тимося, закудла́тимось, закудла́тимся |
| 2 особа | закудла́тишся | закудла́титеся, закудла́титесь |
| 3 особа | закудла́титься | закудла́тяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | закудла́тився, закудла́тивсь | закудла́тилися, закудла́тились |
| жін.р. | закудла́тилася, закудла́тилась | |
| сер.р. | закудла́тилося, закудла́тилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| закудла́тившись | ||