закудлатися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | заку́длатися, заку́длатись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | заку́длаймося, заку́длаймось | |
| 2 особа | заку́длайся, заку́длайсь | заку́длайтеся, заку́длайтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | заку́длаюся, заку́длаюсь | заку́длаємося, заку́длаємось, заку́длаємся |
| 2 особа | заку́длаєшся | заку́длаєтеся, заку́длаєтесь |
| 3 особа | заку́длається | заку́длаються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | заку́длався, заку́длавсь | заку́длалися, заку́длались |
| жін.р. | заку́длалася, заку́длалась | |
| сер.р. | заку́длалося, заку́длалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| заку́длавшись | ||