закудикувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
Інфінітив | закуди́кувати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | закуди́куймо | |
2 особа | закуди́куй | закуди́куйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | закуди́куватиму | закуди́куватимемо, закуди́куватимем |
2 особа | закуди́куватимеш | закуди́куватимете |
3 особа | закуди́куватиме | закуди́куватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | закуди́кую | закуди́куємо, закуди́куєм |
2 особа | закуди́куєш | закуди́куєте |
3 особа | закуди́кує | закуди́кують |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
закуди́куючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | закуди́кував | закуди́кували |
жін. р. | закуди́кувала | |
сер. р. | закуди́кувало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
закуди́кувавши |