закудикувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | закуди́кувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | закуди́куймо | |
| 2 особа | закуди́куй | закуди́куйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | закуди́куватиму | закуди́куватимемо, закуди́куватимем |
| 2 особа | закуди́куватимеш | закуди́куватимете |
| 3 особа | закуди́куватиме | закуди́куватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | закуди́кую | закуди́куємо, закуди́куєм |
| 2 особа | закуди́куєш | закуди́куєте |
| 3 особа | закуди́кує | закуди́кують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| закуди́куючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | закуди́кував | закуди́кували |
| жін. р. | закуди́кувала | |
| сер. р. | закуди́кувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| закуди́кувавши | ||