закувікати 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив закуві́кати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа закуві́кає закуві́кають
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. закуві́кав закуві́кали
жін.р. закуві́кала
сер.р. закуві́кало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
закуві́кавши