закувікати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | закуві́кати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | закуві́кає | закуві́кають |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | закуві́кав | закуві́кали |
| жін.р. | закуві́кала | |
| сер.р. | закуві́кало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| закуві́кавши | ||