закубрюватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]
Словник відмінків
| Інфінітив | заку́брюватися, заку́брюватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | заку́брюватиметься | заку́брюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | заку́брюється | заку́брюються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| заку́брюючись* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | заку́брювався, заку́брювавсь | заку́брювалися, заку́брювались |
| жін. р. | заку́брювалася, заку́брювалась | |
| сер. р. | заку́брювалося, заку́брювалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| заку́брювавшись | ||