закубрювати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив заку́брювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   заку́брюймо
2 особа заку́брюй заку́брюйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа заку́брюватиму заку́брюватимемо, заку́брюватимем
2 особа заку́брюватимеш заку́брюватимете
3 особа заку́брюватиме заку́брюватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа заку́брюю заку́брюємо, заку́брюєм
2 особа заку́брюєш заку́брюєте
3 особа заку́брює заку́брюють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
заку́брюючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. заку́брював заку́брювали
жін. р. заку́брювала
сер. р. заку́брювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
заку́брюваний
Безособова форма
заку́брювано
Дієприслівник
заку́брювавши