закубрювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]
Словник відмінків
| Інфінітив | заку́брювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | заку́брюймо | |
| 2 особа | заку́брюй | заку́брюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | заку́брюватиму | заку́брюватимемо, заку́брюватимем |
| 2 особа | заку́брюватимеш | заку́брюватимете |
| 3 особа | заку́брюватиме | заку́брюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | заку́брюю | заку́брюємо, заку́брюєм |
| 2 особа | заку́брюєш | заку́брюєте |
| 3 особа | заку́брює | заку́брюють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| заку́брюючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | заку́брював | заку́брювали |
| жін. р. | заку́брювала | |
| сер. р. | заку́брювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| заку́брюваний | ||
| Безособова форма | ||
| заку́брювано | ||
| Дієприслівник | ||
| заку́брювавши | ||