закубритися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | заку́бритися, заку́бритись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | заку́бриться | заку́бряться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | заку́брився, заку́бривсь | заку́брилися, заку́брились |
| жін.р. | заку́брилася, заку́брилась | |
| сер.р. | заку́брилося, заку́брилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| заку́брившись | ||