закубрити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив заку́брити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   заку́брімо, заку́брім
2 особа заку́бри заку́бріть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа заку́брю заку́бримо, заку́брим
2 особа заку́бриш заку́брите
3 особа заку́брить заку́брять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. заку́брив заку́брили
жін.р. заку́брила
сер.р. заку́брило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
заку́брений
Безособова форма
заку́брено
Дієприслівник
заку́бривши