закублитися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив заку́блитися, заку́блитись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   заку́блімося, заку́блімось, заку́блімся
2 особа заку́блися, заку́блись заку́бліться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа заку́блюся, заку́блюсь заку́блимося, заку́блимось, заку́блимся
2 особа заку́блишся заку́блитеся, заку́блитесь
3 особа заку́блиться заку́бляться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. заку́блився, заку́бливсь заку́блилися, заку́блились
жін.р. заку́блилася, заку́блилась
сер.р. заку́блилося, заку́блилось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
заку́блившись